ханжество

ха́нжество

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ханжество — ХА́НЖЕСТВО, а, с. Удавана набожність, доброчесність; святенництво, лицемірство. Поет [І. Франко] гостро картав галицьку реакцію, міщанство, попівське ханжество і лицемірство, провінціальну обмеженість (з навч. літ.); Драматург [В. Словник української мови у 20 томах
  2. ханжество — ХА́НЖЕСТВО, а, с. Удавана набожність, доброчесність; святенництво, лицемірство. Поет [І. Франко] гостро картав галицьку реакцію, міщанство, попівське ханжество і лицемірство, провінціальну обмеженість (Іст. укр. літ., І, 1954, 523); Драматург [В. Словник української мови в 11 томах