ханжа
ханжа́ 1
іменник чоловічого або жіночого роду, істота
святенник
ханжа́ 2
іменник жіночого роду
самогонка
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ханжа — (удавано побожний а. побожна) святенник, святоша, фарисей, р. тартюф. Словник синонімів Полюги
- ханжа — [ханжа] -ж'і, ор. -жейу Орфоепічний словник української мови
- ханжа — Девотка, божкар, див. святоша, лицемір Словник чужослів Павло Штепа
- ханжа — ХАНЖА́¹, і́, ч. і ж. Людина, яка прикидається набожною або доброчесною; святенник, святенниця. Журнал [“Харьковский Демокрит”] явно виходив поза межі проголошених правил і на своїх сторінках часто порушував серйозні політичні питання, чим, мабуть... Словник української мови у 20 томах
- ханжа — I -і, ч. і ж. Людина, яка прикидається набожною або доброчесною; святенник, святенниця. II -і, ж. 1》 заст. Ханшин. 2》 розм. Те саме, що самогонка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ханжа — СВЯТЕ́ННИК (удавано побожна, лицемірно доброчесна людина), ХАНЖА́, СВЯТО́ША, ФАРИСЕ́Й, СВЯТЕ́ЦЬ рідше, ТАРТЮ́Ф рідше. — Не говори, братіку, про мої нічні походеньки. А то оці старі панотченьки — святенники великі (П. Словник синонімів української мови
- ханжа — ХАНЖА́¹, і́, ч. і ж. Людина, яка прикидається набожною або доброчесною; святенник, святенниця. Журнал [«Харьковский Демокрит»] явно виходив поза межі проголошених правил і на своїх сторінках часто порушував серйозні політичні питання, чим, мабуть... Словник української мови в 11 томах