1. Великий тлумачний словник сучасної мови

ханжа

ханжа́

I -і, ч. і ж.

Людина, яка прикидається набожною або доброчесною; святенник, святенниця.

II -і, ж.

1》 заст. Ханшин.

2》 розм. Те саме, що самогонка.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ханжа — (удавано побожний а. побожна) святенник, святоша, фарисей, р. тартюф. Словник синонімів Полюги
  2. ханжа — ханжа́ 1 іменник чоловічого або жіночого роду, істота святенник ханжа́ 2 іменник жіночого роду самогонка Орфографічний словник української мови
  3. ханжа — [ханжа] -ж'і, ор. -жейу Орфоепічний словник української мови
  4. ханжа — Девотка, божкар, див. святоша, лицемір Словник чужослів Павло Штепа
  5. ханжа — ХАНЖА́¹, і́, ч. і ж. Людина, яка прикидається набожною або доброчесною; святенник, святенниця. Журнал [“Харьковский Демокрит”] явно виходив поза межі проголошених правил і на своїх сторінках часто порушував серйозні політичні питання, чим, мабуть... Словник української мови у 20 томах
  6. ханжа — СВЯТЕ́ННИК (удавано побожна, лицемірно доброчесна людина), ХАНЖА́, СВЯТО́ША, ФАРИСЕ́Й, СВЯТЕ́ЦЬ рідше, ТАРТЮ́Ф рідше. — Не говори, братіку, про мої нічні походеньки. А то оці старі панотченьки — святенники великі (П. Словник синонімів української мови
  7. ханжа — ХАНЖА́¹, і́, ч. і ж. Людина, яка прикидається набожною або доброчесною; святенник, святенниця. Журнал [«Харьковский Демокрит»] явно виходив поза межі проголошених правил і на своїх сторінках часто порушував серйозні політичні питання, чим, мабуть... Словник української мови в 11 томах