хватати

Значення в інших словниках

1. хватати — 1. габцювати, габцьонути, вигабцювати, вигабцьонути, повигабцювати, зігабцювати, зігабцьонути, позігабцювати, погабцювати, висмикувати, висмикнути, повисмикувати, усмикувати, усмикнути, повсмикувати, очепірювати, очепірити, учепірювати, учепірити... Словник чужослів Павло Штепа
2. хватати — ХВАТА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., рідко ХВАТИ́ТИ, хвачу́, хва́тиш, док., кого, що, розм. Те саме, що хапа́ти¹. – Мій таточку! це я прийшла. – За руки хватаю. – Це я, – кажу. А він мені Шепче: – Я прощаю. Я прощаю (Т. Словник української мови у 20 томах
3. хватати — I -аю, -аєш, недок., рідко хватити, хвачу, хватиш, док., перех., розм. Те саме, що хапати I. II -ає, недок., хватити, хватить, док., безос., розм. Бути достатнім для кого-, чого-небудь; вистачати. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. хватати — бра́ти / взя́ти за живе́ кого і без додатка. 1. Дуже хвилювати, бентежити кого-небудь. Народу зійшлось дуже багато. Жнива! Підготовка до них — за живе кожного бере… (Є. Кротевич). 2. Дуже дошкуляти кому, вражати кого-небудь, торкаючись найболючішого. Фразеологічний словник української мови
5. хватати — ВИСТАЧА́ТИ чого й без додатка, безос. (бути достатнім для кого-, чого-небудь), СТАВА́ТИ, ХВАТА́ТИ розм., СТАЧА́ТИ розм., ВИСТАВА́ТИ заст., ВИСТАРЧА́ТИ діал., ДІСТАВА́ТИ діал., СТІКА́ТИ діал., СТАВА́ТИСЯ діал., ХАПА́ТИ діал. — Док. Словник синонімів української мови
6. хватати — ХВАТА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., рідко ХВАТИ́ТИ, хвачу́, хва́тиш, док., перех., розм. Те саме, що хапа́ти¹. — Мій таточку! це я прийшла.— За руки хватаю.— Це я,— кажу. А він мені Шепче: — Я прощаю. Я прощаю (Шевч. Словник української мови в 11 томах
7. хватати — Хватати, -таю, -єш гл. = хапати. Оце хватає, наче собака. Ном. № «4834. Словник української мови Грінченка