1. Словник чужослів Павло Штепа

хватати

1. габцювати, габцьонути, вигабцювати, вигабцьонути, повигабцювати, зігабцювати, зігабцьонути, позігабцювати, погабцювати, висмикувати, висмикнути, повисмикувати, усмикувати, усмикнути, повсмикувати, очепірювати, очепірити, учепірювати, учепірити, повчепірювати, переймати, перейняти, переймити, поривати, пірвати, попоривати, хапати, хапнути, хапанути, хопати, хопити, вихоплювати, вихопити, повихоплювати, захоплювати, захопити, позахоплювати, нахоплювати, нахопити, охоплювати, охопити, поохоплювати, обхоплювати, обхопити, пообхоплювати, перехоплювати, перехопити, поперехоплювати, похоплювати, похопити, розхоплювати, розхопити, порозхоплювати, схоплювати, схопити, посхоплювати, ухоплювати, ухопити, повхоплювати, цупити, вицуплювати, вицупити, повицуплювати, зіцуплювати, зіцупити, позіцуплювати, нацуплювати, нацупити, понацуплювати, поцуплювати, поцупити

2. вистачати, вистачити, повистачати, ставати, стати, виставати, вистати, повиставати

хохл. (хватать) хапати

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хватати — хвата́ти 1 дієслово недоконаного виду вистачати безос., рідко хвата́ти 2 дієслово недоконаного виду брати розм. Орфографічний словник української мови
  2. хватати — ХВАТА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., рідко ХВАТИ́ТИ, хвачу́, хва́тиш, док., кого, що, розм. Те саме, що хапа́ти¹. – Мій таточку! це я прийшла. – За руки хватаю. – Це я, – кажу. А він мені Шепче: – Я прощаю. Я прощаю (Т. Словник української мови у 20 томах
  3. хватати — I -аю, -аєш, недок., рідко хватити, хвачу, хватиш, док., перех., розм. Те саме, що хапати I. II -ає, недок., хватити, хватить, док., безос., розм. Бути достатнім для кого-, чого-небудь; вистачати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. хватати — бра́ти / взя́ти за живе́ кого і без додатка. 1. Дуже хвилювати, бентежити кого-небудь. Народу зійшлось дуже багато. Жнива! Підготовка до них — за живе кожного бере… (Є. Кротевич). 2. Дуже дошкуляти кому, вражати кого-небудь, торкаючись найболючішого. Фразеологічний словник української мови
  5. хватати — ВИСТАЧА́ТИ чого й без додатка, безос. (бути достатнім для кого-, чого-небудь), СТАВА́ТИ, ХВАТА́ТИ розм., СТАЧА́ТИ розм., ВИСТАВА́ТИ заст., ВИСТАРЧА́ТИ діал., ДІСТАВА́ТИ діал., СТІКА́ТИ діал., СТАВА́ТИСЯ діал., ХАПА́ТИ діал. — Док. Словник синонімів української мови
  6. хватати — ХВАТА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., рідко ХВАТИ́ТИ, хвачу́, хва́тиш, док., перех., розм. Те саме, що хапа́ти¹. — Мій таточку! це я прийшла.— За руки хватаю.— Це я,— кажу. А він мені Шепче: — Я прощаю. Я прощаю (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  7. хватати — Хватати, -таю, -єш гл. = хапати. Оце хватає, наче собака. Ном. № «4834. Словник української мови Грінченка