1. Орфографічний словник української мови

хить-хить

хить-хи́ть

присудкове слово

незмінювана словникова одиниця

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хить-хить — див. іти Словник синонімів Вусика
  2. хить-хить — ХИТЬ-ХИ́ТЬ, пред. розм. Підсил. до хить. Вже проснулись і волошки, Лиш голівками – хить-хить... (В. Бичко); Привітно ще здалеку хитають ніжним галуззям [дерева] – хить-хить – хить-хить... (М. Олійник); Сьогодні вона не така. Дивіться: пливе... Словник української мови у 20 томах
  3. хить-хить — ХИТЬ-ХИ́ТЬ, присудк. сл., розм. Підсил. до хить. Вже проснулись і волошки, Лиш голівками — хить-хить… (Бичко, Вогнище, 1959, 162); Привітно ще здалеку хитають ніжним галуззям [дерева] — хить-хить — хить-хить… (М. Ол., Чуєш… 1959, 58). Словник української мови в 11 томах