1. Орфографічний словник української мови

хихотання

хихота́ння

іменник середнього роду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хихотання — див. сміх Словник синонімів Вусика
  2. хихотання — ХИХОТА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. хихота́ти і звуки, утворювані цією дією. Де-де [в класі] чути ще веселі шепти, притишене хихотання (І. Франко); З печі роздалося півголосне хихотання (О. Кобилянська). Словник української мови у 20 томах
  3. хихотання — -я, с., розм. Дія за знач. хихотати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. хихотання — ХИХОТА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. хихота́ти і звуки, утворювані цією дією. Де-де [в класі] чути ще веселі шепти, притишене хихотання (Фр., IV, 1950, 216); З печі роздалося півголосне хихотання (Коб., II, 1956, 176). Словник української мови в 11 томах