1. Великий тлумачний словник сучасної мови

хихотання

хихота́ння

-я, с., розм.

Дія за знач. хихотати і звуки, утворювані цією дією.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хихотання — хихота́ння іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. хихотання — див. сміх Словник синонімів Вусика
  3. хихотання — ХИХОТА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. хихота́ти і звуки, утворювані цією дією. Де-де [в класі] чути ще веселі шепти, притишене хихотання (І. Франко); З печі роздалося півголосне хихотання (О. Кобилянська). Словник української мови у 20 томах
  4. хихотання — ХИХОТА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. хихота́ти і звуки, утворювані цією дією. Де-де [в класі] чути ще веселі шепти, притишене хихотання (Фр., IV, 1950, 216); З печі роздалося півголосне хихотання (Коб., II, 1956, 176). Словник української мови в 11 томах