хлюп
хлюп 1
вигук
незмінювана словникова одиниця
хлюп 2
іменник чоловічого роду
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хлюп — ХЛЮП¹, виг. 1. Звуконаслідування, що передає хлюпання, плескання води. Маленькі хвилі рівно котилися, ласкаво мили берег. Хлюп-хлюп!.. хлюп-хлюп!.. (М. Коцюбинський); Захлюпали кулі круг човна: хлюп, хлюп, – Неначе хлопушки... (І. Словник української мови у 20 томах
- хлюп — I виг. 1》 Звуконаслідування, що передає хлюпання, плескання води. 2》 розм. Уживається як присудок за знач. хлюпати і хлюпнути. II -у, ч., розм. Звук від коливання, падіння води чи удару по її поверхні. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хлюп — Хлюп, виг.; хлюп-хлюп Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- хлюп — ХЛЮП¹, виг. 1. Звуконаслідування, що передає хлюпання, плескання води. Маленькі хвилі рівно котилися, ласкаво мили берег. Хлюп-хлюп!.. хлюп-хлюп!.. (Коцюб., І, 1955, 40); Захлюпали кулі круг човна: хлюп, хлюп,— Неначе хлопушки… (Нех. Словник української мови в 11 томах
- хлюп — Хлюп меж., выражающее плескъ воды, паденіе въ воду. Жяба на березі сиділа та хлюп у воду. Драг. 366. Словник української мови Грінченка