хмикання

хми́кання

іменник середнього роду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хмикання — ХМИ́КАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. хми́кати і звуки, утворювані цією дією. В очах тих з'явився докір, а з рота вихопилося значуще хмикання (Ю. Шовкопляс). Словник української мови у 20 томах
  2. хмикання — -я, с., розм. Дія за знач. хмикати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. хмикання — ХМИ́КАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. хми́кати і звуки, утворювані цією дією. В очах тих з’явився докір, а з рота вихопилося значуще хмикання (Шовк., Інженери, 1956, 419). Словник української мови в 11 томах