1. Орфографічний словник української мови

ходу

хо́ду

присудкове слово

незмінювана словникова одиниця

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ходу — ФР. драла, дьору, навтіки, навтікача <н. дати ходу> Словник синонімів Караванського
  2. ходу — ХО́ДУ, присл., розм. ◇ (1) І хо́ду – швидко, бігом почати тікати, йти кудись. Треба було негайно всім змиватися з танка, вибрали момент – і ходу (Ю. Яновський); [Сергій:] Дядю, милий. Це нечесно, пляшку з стола і ходу. Прошу, прошу, чарочку (О. Словник української мови у 20 томах