1. Орфографічний словник української мови

хорт

хорт

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хорт — див. СОБАКА; (самиця) хортиця; хортище. Словник синонімів Караванського
  2. хорт — ХОРТ, ХІРТ, хорта́, ч. Тонконогий, з видовженим тулубом і довгою гострою мордою, з прямою шерстю мисливський собака. На узліссі собаки ганяють лисицю; так ганяють, так ганяють: лисиця не втече, хорт не дожене (з казки)... Словник української мови у 20 томах
  3. хорт — хорт: ◊ сухи́й як хорт про худорляву, але енергійну, моторну людину (Франко)||худий як пес, худий як хорт ◊ худи́й як хорт = сухи́й як хорт Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. хорт — хірт, хорта, ч. Тонконогий, з видовженим тулубом і довгою гострою мордою, з прямою шерстю мисливський собака. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. хорт — Хорт, -та; хорти́, -ті́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. хорт — ХОРТ, ХІРТ, хорта́, ч. Тонконогий, з видовженим тулубом і довгою гострою мордою, з прямою шерстю мисливський собака. На узліссі собаки ганяють лисицю; так ганяють, так ганяють: лисиця не втече, хорт не дожене (Укр.. Словник української мови в 11 томах