хотітися

хоті́тися

дієслово недоконаного виду

безос.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хотітися — неос. кортіти, бажатися; н. ХОЧЕТЬСЯ, бере хіть, кортить, (зробити) сверблять руки, (знати) ІД. бере <�розбирає> цікавість; хтітися. Словник синонімів Караванського
  2. хотітися — I захотітися, багнутися, бажатися, забажатися, забагнутися, забагтися, забажатися, забандюритися, забандючитися, заблаговолитися, забогарадитися, загорітися ("загорілось йому"), закортіти, закортітися, замандюритися, заманутися, заохотитися... Словник синонімів Вусика
  3. хотітися — ХОТІ́ТИСЯ, хо́четься, недок., безос., кому, чого, з інфін. і спол. щоб. Про наявність бажання, охоти до чогось; бажатися, хтітися. Старається [Настя], б'ється, достає і вже зробить і достане, чого мужикові хотілось (Г. Словник української мови у 20 томах
  4. хотітися — хочеться, недок., безос., чого, з інфін. і спол. щоб. Відчуватися як потреба, бажання, прагнення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. хотітися — (І) на світ (бі́лий (Бо́жий)) не диви́вся б. Життя не миле, не хочеться жити від туги, горя і т. ін. Часом так погано, що й на світ не дивився б (М. Коцюбинський). на світ бі́лий не хо́четься диви́тись. У мене .. Фразеологічний словник української мови
  6. хотітися — ЗАХОТІ́ТИСЯ безос. (про виникнення бажання у кого-небудь), СХОТІ́ТИСЯ, ЗАБАЖА́ТИСЯ, ЗАБАГА́ТИСЯ, ЗАБАГНУ́ТИСЯ, ЗАБА́ГТИСЯ, ЗАМАНУ́ТИСЯ, ЗАХТІ́ТИСЯ рідше; ЗАЖАДА́ТИСЯ, ЗАКОРТІ́ТИ розм., СКОРТІ́ТИ розм., ПОКОРТІ́ТИ розм., ЗАБАНДЮ́РИТИСЯ фам. Словник синонімів української мови
  7. хотітися — ХОТІ́ТИСЯ, хо́четься, недок., безос., чого, з інфін. і спол. щоб. Відчуватися як потреба, бажання, прагнення. Старається [Настя], б’ється, достає і вже зробить і достане, чого мужикові хотілось (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах
  8. хотітися — Хотітися, хочеться гл. безл. Хотѣться. Тяжко жить на світі, а хочеться жить. Шевч. Словник української мови Грінченка