хотітися
ХОТІ́ТИСЯ, хо́четься, недок., безос., чого, з інфін. і спол. щоб. Відчуватися як потреба, бажання, прагнення.
Старається [Настя], б’ється, достає і вже зробить і достане, чого мужикові хотілось (Кв.-Осн., II, 1956, 24);
— Ей, дядечку, швидше будемо писати. Бо хочеться спати і вам і мені (Шевч., II, 1953, 54);
[Василь:] От і тепер — прокинулася моя жага до життя знову, знову мені хочеться щастя (Мирний, V, 1955, 104);
[Джонатан:] Що ж винен Річард, коли дівчаті хочеться уборів? (Л. Укр., III, 1952, 66);
Їсти — страх хочеться (Коцюб., І, 1955, 459);
Плакать хочеться мені, немов ображеній дитині (Сос., І, 1957, 147);
Він стоїть довго, мерзнуть ноги і руки, смертельно хочеться закурити (Тют., Вир, 1964, 495);
Хотілося щось сказати синові радісне. Довго не знала що (Головко, II, 1957, 210);
Хлопчикові хочеться, щоб його було зверху, але зозуля кує та й кує (Багмут, Опов., 1959, 10).
♦ [І] хо́четься, і (й) ко́леться див. коло́тися;
Скі́льки хо́четься — вдосталь, скільки завгодно.
— Дивуєтесь, може, чому мені така фантазія прийшла в голову? Ну, дивуйтесь собі скільки хочеться (Хотк., І, 1966, 59);
Хоті́лося [крізь зе́млю] провали́тися див. прова́люватися;
Хо́четься ї́сти, [аж] шку́ра тріщи́ть див. тріща́ти;
Що хо́четься — будь-що, усе без винятку.
Значення в інших словниках
- хотітися — хоті́тися дієслово недоконаного виду безос. Орфографічний словник української мови
- хотітися — неос. кортіти, бажатися; н. ХОЧЕТЬСЯ, бере хіть, кортить, (зробити) сверблять руки, (знати) ІД. бере <�розбирає> цікавість; хтітися. Словник синонімів Караванського
- хотітися — I захотітися, багнутися, бажатися, забажатися, забагнутися, забагтися, забажатися, забандюритися, забандючитися, заблаговолитися, забогарадитися, загорітися ("загорілось йому"), закортіти, закортітися, замандюритися, заманутися, заохотитися... Словник синонімів Вусика
- хотітися — ХОТІ́ТИСЯ, хо́четься, недок., безос., кому, чого, з інфін. і спол. щоб. Про наявність бажання, охоти до чогось; бажатися, хтітися. Старається [Настя], б'ється, достає і вже зробить і достане, чого мужикові хотілось (Г. Словник української мови у 20 томах
- хотітися — хочеться, недок., безос., чого, з інфін. і спол. щоб. Відчуватися як потреба, бажання, прагнення. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хотітися — (І) на світ (бі́лий (Бо́жий)) не диви́вся б. Життя не миле, не хочеться жити від туги, горя і т. ін. Часом так погано, що й на світ не дивився б (М. Коцюбинський). на світ бі́лий не хо́четься диви́тись. У мене .. Фразеологічний словник української мови
- хотітися — ЗАХОТІ́ТИСЯ безос. (про виникнення бажання у кого-небудь), СХОТІ́ТИСЯ, ЗАБАЖА́ТИСЯ, ЗАБАГА́ТИСЯ, ЗАБАГНУ́ТИСЯ, ЗАБА́ГТИСЯ, ЗАМАНУ́ТИСЯ, ЗАХТІ́ТИСЯ рідше; ЗАЖАДА́ТИСЯ, ЗАКОРТІ́ТИ розм., СКОРТІ́ТИ розм., ПОКОРТІ́ТИ розм., ЗАБАНДЮ́РИТИСЯ фам. Словник синонімів української мови
- хотітися — Хотітися, хочеться гл. безл. Хотѣться. Тяжко жить на світі, а хочеться жить. Шевч. Словник української мови Грінченка