хотітися
ХОТІ́ТИСЯ, хо́четься, недок., безос., кому, чого, з інфін. і спол. щоб.
Про наявність бажання, охоти до чогось; бажатися, хтітися.
Старається [Настя], б'ється, достає і вже зробить і достане, чого мужикові хотілось (Г. Квітка-Основ'яненко);
– Ей, дядечку, швидше будемо писати. Бо хочеться спати і вам і мені (Т. Шевченко);
Тяжко жити на світі, а хочеться жити (Т. Шевченко);
[Василь:] От і тепер – прокинулася моя жага до життя знову, знову мені хочеться щастя (Панас Мирний);
[Джонатан:] Що ж винен Річард, коли дівчаті хочеться уборів? (Леся Українка);
Їсти – страх хочеться (М. Коцюбинський);
Плакать хочеться мені, немов ображеній дитині (В. Сосюра);
Він стоїть довго, мерзнуть ноги і руки, смертельно хочеться закурити (Григорій Тютюнник);
Хотілося щось сказати синові радісне. Довго не знала що (А. Головко);
Хлопчикові хочеться, щоб його було зверху, але зозуля кує та й кує (І. Багмут).
◇ (1) [І] хо́четься, і [й] ко́леться – про які-небудь вагання.
– Хочеться й колеться. Думаю: оце прийду, а там у нього хтось є. Чого прийшла? (М. Руденко);
(2) На світ бі́лий не хо́четься диви́тись (д) див. диви́тися;
Скі́льки хо́чеш (хоч, хо́четься) див. хоті́ти;
Хо́чу (хо́чуть, хо́четься і т. ін.) ї́сти, [аж] шку́ра тріщи́ть див. шку́ра;
Що хо́чеш (хо́четься) див. що¹.
Значення в інших словниках
- хотітися — хоті́тися дієслово недоконаного виду безос. Орфографічний словник української мови
- хотітися — неос. кортіти, бажатися; н. ХОЧЕТЬСЯ, бере хіть, кортить, (зробити) сверблять руки, (знати) ІД. бере <�розбирає> цікавість; хтітися. Словник синонімів Караванського
- хотітися — I захотітися, багнутися, бажатися, забажатися, забагнутися, забагтися, забажатися, забандюритися, забандючитися, заблаговолитися, забогарадитися, загорітися ("загорілось йому"), закортіти, закортітися, замандюритися, заманутися, заохотитися... Словник синонімів Вусика
- хотітися — хочеться, недок., безос., чого, з інфін. і спол. щоб. Відчуватися як потреба, бажання, прагнення. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хотітися — (І) на світ (бі́лий (Бо́жий)) не диви́вся б. Життя не миле, не хочеться жити від туги, горя і т. ін. Часом так погано, що й на світ не дивився б (М. Коцюбинський). на світ бі́лий не хо́четься диви́тись. У мене .. Фразеологічний словник української мови
- хотітися — ЗАХОТІ́ТИСЯ безос. (про виникнення бажання у кого-небудь), СХОТІ́ТИСЯ, ЗАБАЖА́ТИСЯ, ЗАБАГА́ТИСЯ, ЗАБАГНУ́ТИСЯ, ЗАБА́ГТИСЯ, ЗАМАНУ́ТИСЯ, ЗАХТІ́ТИСЯ рідше; ЗАЖАДА́ТИСЯ, ЗАКОРТІ́ТИ розм., СКОРТІ́ТИ розм., ПОКОРТІ́ТИ розм., ЗАБАНДЮ́РИТИСЯ фам. Словник синонімів української мови
- хотітися — ХОТІ́ТИСЯ, хо́четься, недок., безос., чого, з інфін. і спол. щоб. Відчуватися як потреба, бажання, прагнення. Старається [Настя], б’ється, достає і вже зробить і достане, чого мужикові хотілось (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах
- хотітися — Хотітися, хочеться гл. безл. Хотѣться. Тяжко жить на світі, а хочеться жить. Шевч. Словник української мови Грінченка