1. Орфографічний словник української мови

христолюбець

христолю́бець

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. христолюбець — див. християнин Словник синонімів Вусика
  2. христолюбець — ХРИСТОЛЮ́БЕЦЬ, бця, ч. Людина благочестивої, побожної поведінки (перев. той, хто жертвує на церковні потреби). Від світських христолюбців чув про княжі незгоди, братні суперечки та обабічну заїлість (Н. Словник української мови у 20 томах
  3. христолюбець — -бця, ч. Людина благочестивої, побожної поведінки (перев. той, хто жертвує на церковні потреби). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. христолюбець — ХРИСТОЛЮ́БЕЦЬ, бця, ч. Людина благочестивої, побожної поведінки (перев. той, хто жертвує на церковні потреби). Словник української мови в 11 томах