цапа

Значення в інших словниках

1. цапа — I дибки, сторч, цапки, цапком Фразеологічні синоніми: скакати цапа; ставати цапки II див. сторчма Словник синонімів Вусика
2. цапа — ЦА́ПА, присл., розм. У вертикальному положенні; сторч, дибки. Стрімка течія щораз підхоплювала дуба, як пір'їну, і кидала його з боку на бік, ставила цапа (С. Добровольський). Словник української мови у 20 томах
3. цапа — присл., розм. У вертикальному положенні; сторч; дибки. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. цапа — скака́ти ца́па. Рішуче протидіяти чому-небудь, протестувати проти чогось, заперечувати щось. (Роман:) Та хоч би батько цапа скакав, а я таки оженюсь на Мотрі (І. Карпенко-Карий). става́ти / ста́ти сторчака́ (ца́па). Фразеологічний словник української мови
5. цапа — СТОРЧ (у стоячому, вертикальному положенні), СТОРЧАКА́, НА́СТОРЧ, НА́ВСТОРЧ, СТІ́ЙМА (СТО́ЙМА), СТАВМА розм., СТОРЧМА́ розм., СТОРЧАКО́М розм., СТО́РЧКИ розм., СТОРЦЕ́М (СТОРЦО́М) діал.; ДИ́БОМ, ДИ́БКИ, ДИ́БА, НАВДИ́БКИ розм., ЦА́ПА розм., ЦА́ПКИ розм. Словник синонімів української мови
6. цапа — ЦА́ПА, присл., розм. У вертикальному положенні; сторч, дибки. Стрімка течія щораз підхоплювала дуба, як пір’їну, і кидала його з боку на бік, ставила цапа (Добр., Очак. розмир, 1956, 61). Словник української мови в 11 томах