1. Орфографічний словник української мови

царанин

цара́нин

іменник чоловічого роду, істота

селянин

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. царанин — -а, мн. -ани, -ан, ч., діал. Селянин, хлібороб. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. царанин — СЕЛЯНИ́Н (той, хто живе в селі і займається сільським господарством), ДЯ́ДЬКО розм., СЕЛЮ́К зневажл., МУЖИ́К заст., ГРЕЧКОСІ́Й заст., зневажл., ЦІПОВ'Я́З заст., ПОСПОЛИ́ТИЙ заст., ЗЕМЛЯНИ́Н заст., ХЛОП заст., ПОСЕЛЯ́НИН заст., ЧОРНОСО́ШНИК заст. Словник синонімів української мови
  3. царанин — ЦАРА́НИН, а; мн. а́ни, а́н, ч., діал. Селянин, хлібороб. У млині сидять царани, покурюють самосад, стиха гомонять про всяку всячину (Чаб., Балкан. весна, 1960, 294); Незвичні до машини воли лякалися гуркоту й шарахали вбік на ниви. Словник української мови в 11 томах