1. Орфографічний словник української мови

цокнути

цо́кнути

дієслово доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цокнути — ЦО́КНУТИ, ну, неш, док. 1. чим, об що, по чому і без дод. Однокр. до цо́кати¹. Рип наближався до кухні... Цокнула клямка, двері розчинились, і в кухню уступив Довбня (Панас Мирний); Ворота зачинилися; цокнули замки раз, у другий (Л. Яновська); Зупинка. Словник української мови у 20 томах
  2. цокнути — -ну, -неш, док. 1》 чим, об що, по чому і без додатка. Однокр. до цокати I. 2》 перех. і без додатка, розм. Ударити чим-небудь когось; убити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. цокнути — СТУ́КАТИ (ударяючи по чому-небудь, утворювати короткі уривчасті звуки, стукіт), БИ́ТИ, СТУКОТА́ТИ підсил., СТУКОТІ́ТИ підсил., ГРЮ́КАТИ підсил., ЦЮ́КАТИ, ТУ́КАТИ розм., ТУТУ́КАТИ підсил. розм., ТЮ́КАТИ розм., КО́ВТАТИ діал. Словник синонімів української мови
  4. цокнути — ЦО́КНУТИ, ну, неш, док. 1. чим, об що, по чому і без додатка. Однокр. до цо́кати¹. Рип наближався до кухні… Цокнула клямка, двері розчинились, і в кухню уступив Довбня (Мирний, III, 1954, 229); Ворота зачинилися; цокнули замки раз, у другий (Л. Янов. Словник української мови в 11 томах