цокнути
цо́кнути
-ну, -неш, док.
1》 чим, об що, по чому і без додатка. Однокр. до цокати I.
2》 перех. і без додатка, розм. Ударити чим-небудь когось; убити.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- цокнути — цо́кнути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- цокнути — ЦО́КНУТИ, ну, неш, док. 1. чим, об що, по чому і без дод. Однокр. до цо́кати¹. Рип наближався до кухні... Цокнула клямка, двері розчинились, і в кухню уступив Довбня (Панас Мирний); Ворота зачинилися; цокнули замки раз, у другий (Л. Яновська); Зупинка. Словник української мови у 20 томах
- цокнути — СТУ́КАТИ (ударяючи по чому-небудь, утворювати короткі уривчасті звуки, стукіт), БИ́ТИ, СТУКОТА́ТИ підсил., СТУКОТІ́ТИ підсил., ГРЮ́КАТИ підсил., ЦЮ́КАТИ, ТУ́КАТИ розм., ТУТУ́КАТИ підсил. розм., ТЮ́КАТИ розм., КО́ВТАТИ діал. Словник синонімів української мови
- цокнути — ЦО́КНУТИ, ну, неш, док. 1. чим, об що, по чому і без додатка. Однокр. до цо́кати¹. Рип наближався до кухні… Цокнула клямка, двері розчинились, і в кухню уступив Довбня (Мирний, III, 1954, 229); Ворота зачинилися; цокнули замки раз, у другий (Л. Янов. Словник української мови в 11 томах