1. Орфографічний словник української мови

цідильник

ціди́льник

іменник чоловічого роду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цідильник — ЦІДИ́ЛЬНИК, а, ч., розм. Те саме, що ціди́лко. Перед вікнами Домна Федорівна щовесни насаджує квіти, обгороджує палісадник гіллястими, як оленячі роги, кілками. По тих кілках лізуть до неба кручені паничі і в усі пори року сушаться глечики, цідильники та горщики (В. Логвиненко). Словник української мови у 20 томах
  2. цідильник — -а, ч., розм. Те саме, що цідилко. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. цідильник — ЦІДИ́ЛКО (пристрій для проціджування молока тощо), ЦІДИ́ЛКА, ЦІДИ́ЛО, ЦІДИ́ЛОК розм., ЦІДИ́ЛЬНИК розм., ЦІДИ́ЛЬЦЕ розм. — Ой, Саво, що з тобою? — не відкладаючи цідилки з рук, стріла вона його в своїй хаті (Д. Словник синонімів української мови
  4. цідильник — ЦІДИ́ЛЬНИК, а, ч., розм. Те саме, що ціди́лко. Перед вікнами Домна Федорівна щовесни насаджує квіти, обгороджує палісадник гіллястими, як оленячі роги, кілками. По тих кілках лізуть до неба кручені паничі і в усі пори року сушаться глечики, цідильники та горщики (Логв., Літа.., 1960, 47). Словник української мови в 11 томах