цідильник

Значення в інших словниках

1. цідильник — ціди́льник іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
2. цідильник — ЦІДИ́ЛЬНИК, а, ч., розм. Те саме, що ціди́лко. Перед вікнами Домна Федорівна щовесни насаджує квіти, обгороджує палісадник гіллястими, як оленячі роги, кілками. По тих кілках лізуть до неба кручені паничі і в усі пори року сушаться глечики, цідильники та горщики (В. Логвиненко). Словник української мови у 20 томах
3. цідильник — ЦІДИ́ЛКО (пристрій для проціджування молока тощо), ЦІДИ́ЛКА, ЦІДИ́ЛО, ЦІДИ́ЛОК розм., ЦІДИ́ЛЬНИК розм., ЦІДИ́ЛЬЦЕ розм. — Ой, Саво, що з тобою? — не відкладаючи цідилки з рук, стріла вона його в своїй хаті (Д. Словник синонімів української мови
4. цідильник — ЦІДИ́ЛЬНИК, а, ч., розм. Те саме, що ціди́лко. Перед вікнами Домна Федорівна щовесни насаджує квіти, обгороджує палісадник гіллястими, як оленячі роги, кілками. По тих кілках лізуть до неба кручені паничі і в усі пори року сушаться глечики, цідильники та горщики (Логв., Літа.., 1960, 47). Словник української мови в 11 томах