1. Словник української мови в 11 томах

цідильник

ЦІДИ́ЛЬНИК, а, ч., розм. Те саме, що ціди́лко.

Перед вікнами Домна Федорівна щовесни насаджує квіти, обгороджує палісадник гіллястими, як оленячі роги, кілками. По тих кілках лізуть до неба кручені паничі і в усі пори року сушаться глечики, цідильники та горщики (Логв., Літа.., 1960, 47).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цідильник — ціди́льник іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. цідильник — ЦІДИ́ЛЬНИК, а, ч., розм. Те саме, що ціди́лко. Перед вікнами Домна Федорівна щовесни насаджує квіти, обгороджує палісадник гіллястими, як оленячі роги, кілками. По тих кілках лізуть до неба кручені паничі і в усі пори року сушаться глечики, цідильники та горщики (В. Логвиненко). Словник української мови у 20 томах
  3. цідильник — -а, ч., розм. Те саме, що цідилко. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. цідильник — ЦІДИ́ЛКО (пристрій для проціджування молока тощо), ЦІДИ́ЛКА, ЦІДИ́ЛО, ЦІДИ́ЛОК розм., ЦІДИ́ЛЬНИК розм., ЦІДИ́ЛЬЦЕ розм. — Ой, Саво, що з тобою? — не відкладаючи цідилки з рук, стріла вона його в своїй хаті (Д. Словник синонімів української мови