1. Орфографічний словник української мови

чесно

че́сно

прислівник

незмінювана словникова одиниця

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чесно — див. відверто Словник синонімів Вусика
  2. чесно — ЧЕ́СНО. Присл. до че́сний. Дядина та її чоловік – крамарі. Вони людей обдурюють. А твій батько чесно свій хліб заробляє (І. Багмут); Я вірив правді на землі, Я чесно мислив і трудився (П. Словник української мови у 20 томах
  3. чесно — Присл. до чесний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. чесно — ВІДВЕ́РТО (не хитруючи, не лицемірячи), ВІДКРИ́ТО, ЩИ́РО, ПРЯ́МО, ЧЕ́СНО, ЩИРОСЕ́РДНО, ВОЧЕВИ́ДЬ, НАВПРОСТЕ́ЦЬ (НАПРОСТЕ́ЦЬ), НАВПРЯМКИ́ (НАПРЯМКИ́), НАПРЯМЕ́ЦЬ розм., НА́ЧИСТО розм., НАЧИСТОТУ́ розм., НАВПРОШКИ́ розм., В ЛОБ розм. Словник синонімів української мови
  5. чесно — Че́сно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. чесно — ЧЕ́СНО. Присл. до че́сний. Література наша, як і вся радянська громадськість, чесно служить справі комунізму (Рильський, IX, 1962, 17); Дядина та її чоловік — крамарі. Вони людей обдурюють. А твій батько чесно свій хліб заробляє (Багмут, Опов. Словник української мови в 11 томах
  7. чесно — Чесно нар. 1) Честно. Чесно рахує, — чужого не хоче. 2) Какъ слѣдуетъ съ уваженіемъ, съ почтеніемъ, съ честью, съ достоинствомъ. Народу чесно поклонивсь. Алв. 27. Батька чесно поховали. Г. Барв. 185. Словник української мови Грінченка