чесно

ВІДВЕ́РТО (не хитруючи, не лицемірячи), ВІДКРИ́ТО, ЩИ́РО, ПРЯ́МО, ЧЕ́СНО, ЩИРОСЕ́РДНО, ВОЧЕВИ́ДЬ, НАВПРОСТЕ́ЦЬ (НАПРОСТЕ́ЦЬ), НАВПРЯМКИ́ (НАПРЯМКИ́), НАПРЯМЕ́ЦЬ розм., НА́ЧИСТО розм., НАЧИСТОТУ́ розм., НАВПРОШКИ́ розм., В ЛОБ розм. — Коли вже почали, то давайте й далі говорити відверто (Є. Гуцало); Правило в нас таке: виходь ось тут на лінійці і перед лицем товариства відкрито говори (О. Гончар); — Ти знаєш, Оксано, що я тебе любив щиро і тепер ще люблю (Г. Квітка-Основ'яненко); Треба їм викласти все прямо, не кривлячи душею (В. Собко); Він чесно йшов дорогою життя (І. Гончаренко); Щиросердно розповіла йому все про себе (О. Гончар); Юрба порушила мовчання й вочевидь підтримала Левка Тритуза (Г. Епік); Дорош.. вирішив повести із Сергієм розмову.. навпростець (Григорій Тютюнник); (Приблуда:) Скажу вам напрямки, що ви мені дуже вподобались (М. Кропивницький); Не дати говорити зараз — тільки народ збаламутити: такого самі вигадають, що гірш за всяку правду. Отож і вирішив Цигуля йти напрямець. — Кажи, Гордію. Що вже не є, гарні чи недобрі вісті — розповідай (А. Головко); (Зінченко:) Ну, розказуй все начистоту (О. Корнійчук); Те, що він викладає думки трохи по-газетному, "в лоб", не заперечує їх безсумнівної щирості (І. Муратов).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чесно — див. відверто Словник синонімів Вусика
  2. чесно — ЧЕ́СНО. Присл. до че́сний. Дядина та її чоловік – крамарі. Вони людей обдурюють. А твій батько чесно свій хліб заробляє (І. Багмут); Я вірив правді на землі, Я чесно мислив і трудився (П. Словник української мови у 20 томах
  3. чесно — че́сно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  4. чесно — Присл. до чесний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. чесно — Че́сно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. чесно — ЧЕ́СНО. Присл. до че́сний. Література наша, як і вся радянська громадськість, чесно служить справі комунізму (Рильський, IX, 1962, 17); Дядина та її чоловік — крамарі. Вони людей обдурюють. А твій батько чесно свій хліб заробляє (Багмут, Опов. Словник української мови в 11 томах
  7. чесно — Чесно нар. 1) Честно. Чесно рахує, — чужого не хоче. 2) Какъ слѣдуетъ съ уваженіемъ, съ почтеніемъ, съ честью, съ достоинствомъ. Народу чесно поклонивсь. Алв. 27. Батька чесно поховали. Г. Барв. 185. Словник української мови Грінченка