1. Орфографічний словник української мови

чина

чи́на

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чина — ЧИ́НА, и, ж. Трав'яниста рослина різних видів родини бобових. Із зернових бобових культур на Україні вирощують горох, квасолю, сочевицю, сою, люпин, вику, чину, нут, боби (з наук. літ.); Чина лучна. △ (1) Чи́на лучна́, бот. Словник української мови у 20 томах
  2. чина — -и, ж. Трав'яниста рослина різних видів родини бобових. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. чина — ЧИ́НА, и, ж. (Lathyrus L.). Трав’яниста рослина різних видів родини бобових. Із зернових бобових культур на Україні вирощують горох, квасолю, сочевицю, сою, люпин, вику, чину, нут, боби (Зерн. боб. культ., 1956, 7); Чина лучна. Словник української мови в 11 томах
  4. чина — Чина, -ни ж. — ро́зова. раст. Lathyrus tuberosus L. ЗЮЗО. І. 126. Словник української мови Грінченка