1. Орфографічний словник української мови

чубик

чу́бик

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чубик — див. волосся Словник синонімів Вусика
  2. чубик — ЧУ́БИК, а, ч. Зменш. до чуб. Під грузинським сонцем його вихрястий чубик порудів, немов кожушок степового ховрашка (Т. Масенко); Він дмухав на білий чубик Петрика і задихався у хвилях ніжності (М. Стельмах); Щасливий край!... Словник української мови у 20 томах
  3. чубик — -а, ч. Зменш. до чуб. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. чубик — ЧУ́БИК, а, ч. Зменш. до чуб. Під грузинським сонцем його вихрястий чубик порудів, немов кожушок степового ховрашка (Мас., Роман.., 1970, 152); Він дмухав на білий чубик Петрика і задихався у хвилях ніжності (Стельмах, II, 1962, 162); Щасливий край!... Словник української мови в 11 томах
  5. чубик — Чубик, -ка м. ум. отъ чуб. Словник української мови Грінченка