чудацтво
чуда́цтво
іменник середнього роду
чудацький вчинок
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чудацтво — Дивацтво, чудернацтво Словник чужослів Павло Штепа
- чудацтво — ЧУДА́ЦТВО, а, с. Властивість за знач. чуда́цький. “Що це з ним одразу сталося?” – міркував собі той, але вже не дивувався, бо потроху звик до професорових чудацтв (А. Кримський). Словник української мови у 20 томах
- чудацтво — -а, с. Властивість за знач. чудацький. Великий тлумачний словник сучасної мови
- чудацтво — Чуда́цтво, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- чудацтво — ЧУДА́ЦТВО, а, с. Властивість за знач. чуда́цький. "Що це з ним одразу сталося?"-міркував собі той, але вже не дивувався, бо потроху звик до професорових чудацтв (Крим., А. Лаговський, І, II, 1905, 108). Словник української мови в 11 томах