1. Великий тлумачний словник сучасної мови

чудацтво

чуда́цтво

-а, с.

Властивість за знач. чудацький.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чудацтво — Дивацтво, чудернацтво Словник чужослів Павло Штепа
  2. чудацтво — ЧУДА́ЦТВО, а, с. Властивість за знач. чуда́цький. “Що це з ним одразу сталося?” – міркував собі той, але вже не дивувався, бо потроху звик до професорових чудацтв (А. Кримський). Словник української мови у 20 томах
  3. чудацтво — чуда́цтво іменник середнього роду чудацький вчинок Орфографічний словник української мови
  4. чудацтво — Чуда́цтво, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. чудацтво — ЧУДА́ЦТВО, а, с. Властивість за знач. чуда́цький. "Що це з ним одразу сталося?"-міркував собі той, але вже не дивувався, бо потроху звик до професорових чудацтв (Крим., А. Лаговський, І, II, 1905, 108). Словник української мови в 11 томах