чудацький
чуда́цький
-а, -е.
Власт. чудакові; дивний.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чудацький — див. дивак Словник синонімів Вусика
- чудацький — ЧУДА́ЦЬКИЙ, а, е. Те саме, що чудерна́цький. Старов цілував руки. Олдрідж виривався. Але нікому не здавалося все це чудацьким (О. Ільченко); Учителька здивувалася такою чудацькою відповіддю (С. Словник української мови у 20 томах
- чудацький — чуда́цький прикметник Орфографічний словник української мови
- чудацький — ДИ́ВНИЙ (який викликає подив своїми якостями, поведінкою тощо), ЧУДНИ́Й, ДИВОВИ́ЖНИЙ, ЧУДЕРНА́ЦЬКИЙ, ДИКО́ВИННИЙ розм., ДИВО́ЧНИЙ розм., ДИВОГЛЯ́ДНИЙ діал. Словник синонімів української мови
- чудацький — ЧУДА́ЦЬКИЙ, а, е. Власт. чудакові; дивний. Старов цілував руки. Олдрідж виривався. Але нікому не вдавалося все це чудацьким (Ільч., Серце жде, 1939, 239); Учителька здивувалася такою чудацькою відповіддю (Ков., Світ.., 1960, 86). Словник української мови в 11 томах