1. Орфографічний словник української мови

чудь

чудь

іменник жіночого роду

давньоруська назва естів та деяких інших племен

іст., збірн.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чудь — ЧУДЬ, і, ж., збірн. Давньоруська назва естів, а також неслов'янських племен, що жили на землях Новгорода Великого, на сході від Онезького озера по річці Онезі та Північній Двіні. Словник української мови у 20 томах
  2. чудь — -і, ж., збірн. Давньоруська назва естів, а також неслов'янських племен, що жили на землях Новгорода Великого, на схід від Онезького озера по річках Онезі та Північній Двіні. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. чудь — ЧУДЬ, і, ж., збірн. Давньоруська назва естів, а також неслов’янських племен, що жили на землях Новгорода Великого, на сході від Онезького озера по річці Онезі і Північній Двіні. Словник української мови в 11 томах