1. Орфографічний словник української мови

чумачка

чума́чка

іменник жіночого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чумачка — ЧУМА́ЧКА, и, дав. і місц. ці, мн. чок, ж. 1. Жін. до чума́к 1. Ходить чумак по дорогах, А чумачка сидить дома (П. Чубинський). 2. заст. Чумацтво (у 2 знач.). [Каленик:] Я чумачкою заробив все, що маємо. Тепер чумачка нікуди не годиться (І. Словник української мови у 20 томах
  2. чумачка — -и, ж. 1》 Жін. до чумак 1). 2》 заст. Чумацтво (у 2 знач.). 3》 Вид української вишитої сорочки без коміра. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. чумачка — ЧУМА́ЧКА, и, ж. 1. Жін. до чума́к¹. Ходить чумак по дорогах, А чумачка сидить дома (Чуб., V, 1874, 496). 2. заст. Чумацтво (у 2 знач.). [Каленик:] Я чумачкою заробив все, що маємо. Тепер чумачка нікуди не годиться (К.-Карий, І, 1960, 192). Словник української мови в 11 томах
  4. чумачка — Чумачка, -ки ж. 1) Промыселъ чумачества. Рудч. Чп. 256. 2) Жена чумака. Ходить чумак по дорогах, а чумачка сидить дома. Чуб. V. 496. Словник української мови Грінченка