1. Орфографічний словник української мови

шамотня

шамотня́

іменник жіночого роду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шамотня — див. звучання; метушня; шум Словник синонімів Вусика
  2. шамотня — ШАМОТНЯ́, і́, ж., розм. 1. Шарудіння, шелестіння від легкого руху, тертя кого-, чого-небудь об щось. Налякана Гашіца почула з сіней шамотню, якийсь ляск, немов бійку (М. Коцюбинський); Шалва застукотів у віконницю. Шамотня в будинку стихла (Ф. Словник української мови у 20 томах
  3. шамотня — -і, ж., розм. 1》 Шарудіння, шелестіння від легкого руху, тертя кого-, чого-небудь об щось. 2》 Те саме, що метушня 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шамотня — МЕТУШНЯ́ (поспішний, безладний рух; дріб'язкові справи, турботи; шум, пов'язаний з цією дією), МЕТУШІ́ННЯ, СУМ'Я́ТТЯ, БІ́ГАННЯ, БІГАНИ́НА розм., БІГОТНЯ́ розм., КРУТАНИ́НА розм., МОТАНИ́НА (МЕТАНИ́НА) розм., РЕ́ЙВАХ розм., РО́ЗРУХ розм., ВЕРЕМІ́Я розм. Словник синонімів української мови
  5. шамотня — ШАМОТНЯ́, і́, ж., розм. 1. Шарудіння, шелестіння від легкого руху, тертя кого-, чого-небудь об щось. Налякана Гашіца почула з сіней шамотню, якийсь ляск, немов бійку (Коцюб., І, 1955, 251); Шалва застукотів у віконницю. Шамотня в будинку стихла (Бурл. Словник української мови в 11 томах
  6. шамотня — Шамотня, -ні ж. 1) Шелесть, шорохъ. 2) Суетня, возня. Словник української мови Грінченка