шамотня
ШАМОТНЯ́, і́, ж., розм.
1. Шарудіння, шелестіння від легкого руху, тертя кого-, чого-небудь об щось.
Налякана Гашіца почула з сіней шамотню, якийсь ляск, немов бійку (Коцюб., І, 1955, 251);
Шалва застукотів у віконницю. Шамотня в будинку стихла (Бурл., М. Гонта, 1959, 125);
Шамотня в залі не вщухла, хоч, здавалося, голоси й притихли. Кілька десятків людей заворушилося на своїх кріслах, шукаючи очима того, хто подав голос (Вільде, Сестри.., 1958, 467).
2. Те саме, що метушня́ 1
І раптом — постріл. Ні диму, ні полум’я. Тільки приглушений ляскіт покрив лемент. Шамотня ще більша зчинилася в натовпі (Ле, Міжгір’я, 1953, 236).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шамотня — див. звучання; метушня; шум Словник синонімів Вусика
- шамотня — ШАМОТНЯ́, і́, ж., розм. 1. Шарудіння, шелестіння від легкого руху, тертя кого-, чого-небудь об щось. Налякана Гашіца почула з сіней шамотню, якийсь ляск, немов бійку (М. Коцюбинський); Шалва застукотів у віконницю. Шамотня в будинку стихла (Ф. Словник української мови у 20 томах
- шамотня — шамотня́ іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
- шамотня — -і, ж., розм. 1》 Шарудіння, шелестіння від легкого руху, тертя кого-, чого-небудь об щось. 2》 Те саме, що метушня 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- шамотня — МЕТУШНЯ́ (поспішний, безладний рух; дріб'язкові справи, турботи; шум, пов'язаний з цією дією), МЕТУШІ́ННЯ, СУМ'Я́ТТЯ, БІ́ГАННЯ, БІГАНИ́НА розм., БІГОТНЯ́ розм., КРУТАНИ́НА розм., МОТАНИ́НА (МЕТАНИ́НА) розм., РЕ́ЙВАХ розм., РО́ЗРУХ розм., ВЕРЕМІ́Я розм. Словник синонімів української мови
- шамотня — Шамотня, -ні ж. 1) Шелесть, шорохъ. 2) Суетня, возня. Словник української мови Грінченка