1. Орфографічний словник української мови

шелесь

шеле́сь

вигук

незмінювана словникова одиниця

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шелесь — див. падати; шасть; шуміти Словник синонімів Вусика
  2. шелесь — ШЕЛЕ́СЬ, виг. Те саме, що шеле́сть. Сіно – шелесь, шелесь – ворушиться (І. Микитенко); Коли оце шелесь, шелесь щось у кущах! (Є. Кротевич); // у сполуч. зі сл. ні, ані, розм. Уживається для підсилення передачі глибокої тиші; ні звуку. Словник української мови у 20 томах
  3. шелесь — виг. Те саме, що шелесть. || у сполуч. зі сл. ні, ані, розм. Уживається на означення глибокої тиші; ні звуку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шелесь — ШЕЛЕ́СЬ, виг. Те саме, що шеле́сть. Сіно — шелесь, шелесь — ворушиться (Мик., II, 1957, 11); Коли оце шелесь, шелесь щось у кущах! (Крот., Вибр., 1959, 469); // у сполуч. із сл. ні, ані, розм. Уживається для підсилення передачі глибокої тиші; ні звуку. Словник української мови в 11 томах