шелесь
шеле́сь
виг.
Те саме, що шелесть.
|| у сполуч. зі сл. ні, ані, розм. Уживається на означення глибокої тиші; ні звуку.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шелесь — див. падати; шасть; шуміти Словник синонімів Вусика
- шелесь — ШЕЛЕ́СЬ, виг. Те саме, що шеле́сть. Сіно – шелесь, шелесь – ворушиться (І. Микитенко); Коли оце шелесь, шелесь щось у кущах! (Є. Кротевич); // у сполуч. зі сл. ні, ані, розм. Уживається для підсилення передачі глибокої тиші; ні звуку. Словник української мови у 20 томах
- шелесь — шеле́сь вигук незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- шелесь — ШЕЛЕ́СЬ, виг. Те саме, що шеле́сть. Сіно — шелесь, шелесь — ворушиться (Мик., II, 1957, 11); Коли оце шелесь, шелесь щось у кущах! (Крот., Вибр., 1959, 469); // у сполуч. із сл. ні, ані, розм. Уживається для підсилення передачі глибокої тиші; ні звуку. Словник української мови в 11 томах