шизик
ши́зик
іменник чоловічого роду, істота
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шизик — ШИ́ЗИК, а, ч., зневажл. Шизофренік; нервова, психічно неврівноважена людина. Вже з'ясували стосунки: Хлопці не мають на мене зла. Навіть трохи допоміг би. – Але ж називав їхні ідеї маренням шизиків? (Ю. Хорунжий). Словник української мови у 20 томах
- шизик — -а, ч., розм. Шизофренік; нервова, психічно неврівноважена людина. Великий тлумачний словник сучасної мови