шизик

ши́зик

іменник чоловічого роду, істота

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шизик — ШИ́ЗИК, а, ч., зневажл. Шизофренік; нервова, психічно неврівноважена людина. Вже з'ясували стосунки: Хлопці не мають на мене зла. Навіть трохи допоміг би. – Але ж називав їхні ідеї маренням шизиків? (Ю. Хорунжий). Словник української мови у 20 томах
  2. шизик — -а, ч., розм. Шизофренік; нервова, психічно неврівноважена людина. Великий тлумачний словник сучасної мови