шизик
ши́зик
-а, ч., розм.
Шизофренік; нервова, психічно неврівноважена людина.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шизик — ШИ́ЗИК, а, ч., зневажл. Шизофренік; нервова, психічно неврівноважена людина. Вже з'ясували стосунки: Хлопці не мають на мене зла. Навіть трохи допоміг би. – Але ж називав їхні ідеї маренням шизиків? (Ю. Хорунжий). Словник української мови у 20 томах
- шизик — ши́зик іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови