шикування
шикува́ння 1
іменник середнього роду
показування шику
розм.
шикува́ння 2
іменник середнього роду
ставлення в ряд
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шикування — ШИКУВА́ННЯ¹, я, с., розм. Дія за знач. шикува́ти¹. ШИКУВА́ННЯ², я, с. Дія за знач. шикува́ти² і шикува́тися. Його штурхали та били й отак просто, знічев'я. Вранці за те ніби, що він спізнюється до шикування, або ж за те, що квапиться попереду всіх (В. Козаченко). Словник української мови у 20 томах
- шикування — I -я, с., розм. Дія за знач. шикувати 1). II -я, с. Дія за знач. шикувати II і шикуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шикування — ШИКУВА́ННЯ¹, я, с., розм. Дія за знач. шикува́ти¹. ШИКУВА́ННЯ², я, с. Дія за знач. шикува́ти² і шикува́тися. Його штурхали та били й отак просто, знічев’я. Вранці за те ніби, що він спізнюється до шикування, або ж за те, що квапиться попереду всіх (Коз., Гарячі руки, 1960, 72). Словник української мови в 11 томах