1. Великий тлумачний словник сучасної мови

шикування

шикува́ння

I -я, с., розм.

Дія за знач. шикувати 1).

II -я, с.

Дія за знач. шикувати II і шикуватися.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шикування — ШИКУВА́ННЯ¹, я, с., розм. Дія за знач. шикува́ти¹. ШИКУВА́ННЯ², я, с. Дія за знач. шикува́ти² і шикува́тися. Його штурхали та били й отак просто, знічев'я. Вранці за те ніби, що він спізнюється до шикування, або ж за те, що квапиться попереду всіх (В. Козаченко). Словник української мови у 20 томах
  2. шикування — шикува́ння 1 іменник середнього роду показування шику розм. шикува́ння 2 іменник середнього роду ставлення в ряд Орфографічний словник української мови
  3. шикування — ШИКУВА́ННЯ¹, я, с., розм. Дія за знач. шикува́ти¹. ШИКУВА́ННЯ², я, с. Дія за знач. шикува́ти² і шикува́тися. Його штурхали та били й отак просто, знічев’я. Вранці за те ніби, що він спізнюється до шикування, або ж за те, що квапиться попереду всіх (Коз., Гарячі руки, 1960, 72). Словник української мови в 11 томах