1. Орфографічний словник української мови

шпана

шпана́

іменник жіночого роду

збірн., розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шпана — див. дитина Словник синонімів Вусика
  2. шпана — ШПАНА́, и, ж., розм. 1. Хуліган, шахрай. [В'язні:] – Ну, й майстер! Ну, й майстер! Не інакше як із київської шпани! А такою казанською сиротою прикинувся (Ю. Збанацький). 2. збірн. Безпринципні, нищі, нікчемні люди. – Бачиш, шпана санітарна?... Словник української мови у 20 томах
  3. шпана — (-и) збірн.; крим. 1. Члени тюремної спільноти. БСРЖ, 701; ЯБМ, 2, 569. 2. жрм. Хулігани; неавторитетні злочинці. БСРЖ, 701. Словник жарґонної лексики української мови
  4. шпана — -и, ж., розм. 1》 Хуліган, шахрай. 2》 збірн. Безпринципні, ниці, нікчемні люди. Великий тлумачний словник сучасної мови