шпана

шпана́

-и, ж., розм.

1》 Хуліган, шахрай.

2》 збірн. Безпринципні, ниці, нікчемні люди.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шпана — див. дитина Словник синонімів Вусика
  2. шпана — ШПАНА́, и, ж., розм. 1. Хуліган, шахрай. [В'язні:] – Ну, й майстер! Ну, й майстер! Не інакше як із київської шпани! А такою казанською сиротою прикинувся (Ю. Збанацький). 2. збірн. Безпринципні, нищі, нікчемні люди. – Бачиш, шпана санітарна?... Словник української мови у 20 томах
  3. шпана — шпана́ іменник жіночого роду збірн., розм. Орфографічний словник української мови
  4. шпана — (-и) збірн.; крим. 1. Члени тюремної спільноти. БСРЖ, 701; ЯБМ, 2, 569. 2. жрм. Хулігани; неавторитетні злочинці. БСРЖ, 701. Словник жарґонної лексики української мови