щасливиця
щасли́виця
іменник жіночого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- щасливиця — ЩАСЛИ́ВИЦЯ, і, ж. Жін. до щасли́вець. – Вам пощастило, – сказав дивак і аж тепер відірвав очі від долоні з камінчиком і перевів їх на щасливицю (Я. Гримайло). Словник української мови у 20 томах
- щасливиця — -і. Жін. до щасливець. Великий тлумачний словник сучасної мови
- щасливиця — ЩАСЛИ́ВИЦЯ, і, ж. Жін. до щасли́вець. — Вам пощастило,— сказав дивак і аж тепер відірвав очі від долоні з камінчиком і перевів їх на щасливицю (Грим., Незакінч. роман, 1962, 85). Словник української мови в 11 томах