щебати
щеба́ти
дієслово недоконаного виду
діал.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- щебати — див. щипати Словник синонімів Вусика
- щебати — ЩЕБА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., діал. Щипати, відщипувати що-небудь. Наказувала, щоб з калиноньки цвіток не рвати, аби при горі тернок не щебати, аби на полі росу не щебати (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
- щебати — -аю, -аєш, недок., зах. Щипати, відщипувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- щебати — Щеба́ти, -ба́ю, -ба́єш (збивати) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- щебати — ЩЕБА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., діал. Щипати, відщипувати. Словник української мови в 11 томах
- щебати — Щеба́ти, -ба́ю, -єш гл. Отщипывать, обрывать. см. щипати. Наказувала, щоб з калиноньки цвіток не рвати, аби при горі тернок не щебати, аби на полі росу не щебати. Гол. II. 582. Словник української мови Грінченка