юга

юга́

іменник жіночого роду

* Але: дві, три, чотири юги́

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. юга — див. вітер; заметіль; марево Словник синонімів Вусика
  2. юга — ЮГА́, и́, ж. 1. Те саме, що імла́. Палке небо, жовтувата Недвижима пилюга. Млява спека й тьмянувата, Де не глянеш, скрізь юга (І. Манжура); Сонце .. витріщилося зверху .. Словник української мови у 20 томах
  3. юга — -и, ж. 1》 Те саме, що імла. 2》 Снігова буря; завірюха, хурделиця. || Сніг, що переноситься низовим вітром. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. юга — ЗАВІРЮ́ХА (сильний вітер із снігом), ХУРТОВИ́НА, МЕТЕ́ЛИЦЯ, ВІ́ХОЛА, ЗАМЕТІ́ЛЬ, ХУ́ГА, ЗАВІ́Я, СНІГОВІ́Й, СНІЖНИ́ЦЯ, ХУГОВІ́Й, ЮГА́, ХВИ́ЩА розм., ХУГАВИ́ЦЯ розм., ХУРДЕ́ЛИЦЯ розм., ХУРДЕ́ЛЯ розм., ХУРДИ́ГА розм., ХУРТЕ́ЧА розм., СНІГОВИ́ЦЯ розм. Словник синонімів української мови
  5. юга — ЮГА́, и́, ж. 1. Те саме, що імла́. Палке небо, жовтувата Недвижима пилюга. Млява спека й тьмянувата, Де не глянеш, скрізь юга (Манж., Тв., 1955, 72); Сонце.. витріщилося зверху.. Понад озером закурилася легенька синяста юга (Дн. Чайка, Тв. Словник української мови в 11 томах
  6. юга — Юга, -ги ж. Родъ сухого тумана въ жаркій лѣтній день, — кажется, будто воздухъ смѣшанъ съ голубоватымъ дымомъ. Юга — це Петро вівці жене. Мнж. 157. У юзі сонце бреде. Черк. у. Як юга повів, — гречка уся пропаде. Нѣжин. у. Юга йде, — чи не горить де село, або що. Черк. у. Словник української мови Грінченка