язичництво

язи́чництво

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. язичництво — ЯЗИ́ЧНИЦТВО, а, с. Система поглядів на світ язичників. У своєму знаменитому “Слові про закон і благодать”, прочитаному у 1052 р. в рисутності Ярослава Мудрого, Іларіон майстерно протиставляє християнство язичництву й описує хрещення Русі (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  2. язичництво — -а, с. Те саме, що язичество. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. язичництво — ЯЗИЧНИЦТВО — у християнському богослов'ї та почасти в історичній літературі — термін для означення дохристиянських і нехристиянських вірувань. Іноді як синонім Я. вживається термін "поганство". Поняттям "Я. Філософський енциклопедичний словник