язичництво

ЯЗИ́ЧНИЦТВО, а, с.

Система поглядів на світ язичників.

У своєму знаменитому “Слові про закон і благодать”, прочитаному у 1052 р. в рисутності Ярослава Мудрого, Іларіон майстерно протиставляє християнство язичництву й описує хрещення Русі (з наук. літ.);

Пильнують вхід до хатини-музею чугайстер з наросту букового граба та кам'яний божок, який, певне, зберігся ще з часів язичництва, а також зроблена з каменю змія – змію древні гуцули вважали хранителькою дому (з наук.-попул. літ.).