язичництво
язи́чництво
-а, с.
Те саме, що язичество.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- язичництво — ЯЗИ́ЧНИЦТВО, а, с. Система поглядів на світ язичників. У своєму знаменитому “Слові про закон і благодать”, прочитаному у 1052 р. в рисутності Ярослава Мудрого, Іларіон майстерно протиставляє християнство язичництву й описує хрещення Русі (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- язичництво — язи́чництво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- язичництво — ЯЗИЧНИЦТВО — у християнському богослов'ї та почасти в історичній літературі — термін для означення дохристиянських і нехристиянських вірувань. Іноді як синонім Я. вживається термін "поганство". Поняттям "Я. Філософський енциклопедичний словник