єдиноборець
єдинобо́рець
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- єдиноборець — див. спільник Словник синонімів Вусика
- єдиноборець — ЄДИНОБО́РЕЦЬ, рця, ч. Людина, яка займається єдиноборством. Єдиноборця вже з ним не було: він лежав під ногами юрби, весь обліплений темно-червоною багнюкою (М. Словник української мови у 20 томах
- єдиноборець — -рця, ч. Людина, яка займається єдиноборством. Великий тлумачний словник сучасної мови