єдиноборець
єдинобо́рець
-рця, ч.
Людина, яка займається єдиноборством.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- єдиноборець — див. спільник Словник синонімів Вусика
- єдиноборець — ЄДИНОБО́РЕЦЬ, рця, ч. Людина, яка займається єдиноборством. Єдиноборця вже з ним не було: він лежав під ногами юрби, весь обліплений темно-червоною багнюкою (М. Словник української мови у 20 томах
- єдиноборець — єдинобо́рець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови